М’яка вимова de, te, ne, di, ti, ni

Приголосні d, t, n у сполучені з голосними e, i, í, а також дифтонгами ia, ie або iu, вимовляємо як ď, ť, ň.

deti /ďeťi/
teta /ťeta/
pekne /pekňe/
rodina /roďina/
ticho /ťicho/
nikto /ňikto/
dívať sa /ďívať sa/
dieťa /ďi̯eťa/
peniaze /peňi̯aze/
cvičenie /cvičeňi̯e/

Винятки: jeden [jeden] , ten [ten] , tamten [tamten] , sveter [sveter] , tip [tip] , politika [politika] , titul [titul] , слова іншомовного походження та ін.

В описах вимови словацької мови ми можемо зустріти правило, яке стосується пом'якшення приголосної l в деяких випадках. Проте зараз приголосну l в такій позиції зазвичай вимовляють твердо.

ale вимовляється як /ale/, хоча за правилами мало б бути /aľe/
lebo вимовляється як /lebo/, хоча за правилами мало б бути /ľebo/
lipa вимовляється як /lipa/, хоча за правилами мало б бути /ľipa/