Перейти до змісту

Частина мови й словозміна

Дієслова виражають дію, діяльність або стан сосіб, тварин та речей.

Ділимо їх на:

За значенням:
  1. повнозначні
    • активнi (виражає активність)
      • зворотні
        česať sa, umyť sa, učiť sa
      • незворотні
        čítať, písať, hovoriť, cestovať
    • статусні (виражає статус)
      • зворотні
        tešiť sa, báť sa, cítiť sa
      • незворотні
        rásť, ochorieť, kvitnúť
  2. неповнозначні (допоміжні)
    chcieť, smieť, môcť, vedieť, mať (= mať povinnosť), byť (= existovať), začať, prestať, stať sa…

Далі ми поділяємо дієслова дії на:

  1. предметні
    • перехідні
      čítať (knihu), variť (polievku), kúpiť (dom)
    • неперехідні
      rozprávať sa (s bratom), pripravovať sa (na vyučovanie)
  2. безпредметні
    plakať, sedieť, cestovať
За видом на:
  1. доконані (доконаний вид)
    napísať, prečítať, dojesť, dopiť
  2. недоконані (недоконаний вид)
    písať, čítať, jesť, piť
За зворотністю на:
  1. зворотні
    tešiť sa, báť sa, usmievať sa, ponáhľať sa
  2. незворотні
    kresliť, rásť, myslieť, chodiť

Дієвідмінювання дієслів:

Дієслова мають різне закінчення в кожній особі як в однині, так і в множині. Існує кілька прикладів - групи дієслів з однаковими закінченнями мають одне прикладове дієслово, за яким ми відмінюємо інші дієслова з групи.

У словацькій мові розрізняємо три часи: теперішній (píše), минулий (písal) та майбутній (bude písať).

Теперішній час

Однина
Інфінітив 1. особа 2. особа 3. особа
brať beriem berieš berie
chudnúť chudnem chudneš chudne
chytať chytám chytáš chytá
česať česem česeš čese
hynúť hyniem hynieš hynie
kričať kričím kričíš kričí
niesť niesiem niesieš niesie
pracovať pracujem pracuješ pracuje
robiť robím robíš robí
rozumieť rozumiem rozumieš rozumie
trieť triem trieš trie
vidieť vidím vidíš vidí
žať žnem žneš žne
žuť žujem žuješ žuje
Множина
Інфінітив 1. особа 2. особа 3. особа
brať berieme beriete berú
chudnúť chudneme chudnete chudnú
chytať chytáme chytáte chytajú
česať česeme česete česú
hynúť hynieme hyniete hynú
kričať kričíme kričíte kričia
niesť niesieme niesiete niesú
pracovať pracujeme pracujete pracujú
robiť robíme robíte robia
rozumieť rozumieme rozumiete rozumejú
trieť trieme triete trú
vidieť vidíme vidíte vidia
žať žneme žnete žnú
žuť žueme žuete žuú

Корисні дієслова:

byť
Однина Множина
ja som my sme
ty si vy ste
on/ona/ono je oni/ony sú
bývať
Однина Множина
ja bývam my bývame
ty bývaš vy bývate
on/ona/ono býva oni/ony bývajú
volať sa
Однина Множина
ja sa volám my sa voláme
ty sa voláš vy sa voláte
on/ona/ono sa volá oni/ony sa volajú
mať
Однина Множина
ja mám my máme
ty máš vy máte
on/ona/ono má oni/ony majú
hovoriť
Однина Множина
ja hovorím my hovoríme
ty hovoríš vy hovoríte
on/ona/ono hovorí oni/ony hovoria
mať sa
Однина Множина
ja sa mám my sa máme
ty sa máš vy sa máte
on/ona/ono sa má oni/ony sa majú

Тикання і викання

В словацькій мові розрізняємо дві форми звертання:

  • тикання - "ти"-форма, що використовується серед друзів, знайомих, дітей, у родині, серед учнів у школі тощо. (неформальне спілкування)
  • викання - "ви"-форма, ввічлива форма, яка вживається у спілкуванні з незнайомими людьми, дорослими, вживається учнями при зверненні до вчителів, у кабінетах, у магазинах тощо. (офіційне спілкування)

тикання - „ty“

  • Rozumieš/hovoríš po slovensky? (ty)
  • Áno, rozumiem/hovorím po slovensky, ale ešte nie veľmi dobre. (ja)

викання - „vy“

  • Rozumiete/hovoríte po slovensky? (vy)
  • Áno, rozumiem/hovorím po slovensky, ale veľmi málo. (ja)
  • Prajete si ešte niečo? (vy)
  • Nie, ďakujem. (ja)

Модальні дієслова

Модальні дієслова виражають бажання, необхідність чи можливість виконати дію. Є одними з найчастіше вживаних дієслів.

chcieť
Однина Множина
ja chcem my chceme
ty chceš vy chcete
on / ona / ono chce oni / ony chcú
smieť
Однина Множина
ja smiem my smieme
ty smieš vy smiete
on / ona / ono smie oni / ony smú
môcť
Однина Множина
ja môžem my môžeme
ty môžeš vy môžete
on / ona / ono môže oni / ony môžu
musieť
Однина Множина
ja musím my musíme
ty musíš vy musíte
on / ona / ono musí oni / ony musia
mať
Однина Множина
ja mám my máme
ty máš vy máte
on / ona / ono má oni / ony majú
vedieť
Однина Множина
ja viem my vieme
ty vieš vy viete
on / ona / ono vie oni / ony vedia

Модальне дієслово smieť(сміти)

Smieme ísť von?
= Чи посмію я вийти?
Smiem vám ponúknuť kávu?
= Чи смію я запропонувати вам каву?
Smiem sa hrať s ostatnými?
= Чи смію я грати з іншими?

Дієслово сміти (smieť) часто використовується замість наказового способу ((ne)smieť + інфінітив повнозначного дієслова):

Nechoď tak ďaleko! Nesmieš chodiť tak ďaleko!
= Не заходь так далеко! - Ти не смієш заходити так далеко!
Nerob neporiadok! Nesmieš robiť neporiadok!
= Не влаштовуй безлад! - Ти не смієш влаштувати безлад!
Nenič hračky! Nesmieš ničiť hračky!
= Знищи іграшки! - Не смієш руйнувати іграшки!

Модальне дієслово mať (у значенні "бути повинним")

Модальне дієслово mať (= мати зобов’язання) відмінюється в тому самому часі, що й дієслово з повним значенням mať.

Čo mám robiť?
= Що я маю робити?
Dnes máš upratovať ty.
= Сьогодні маєш прибирати ти.

Часто використовується в умовному способі:

Mal by si jesť veľa ovocia a zeleniny.
= Ти б мав їсти багато фруктів та овочів.
Mali by sme už ísť.
= Ми б мали вже йти.
Čo by som mal urobiť?
= Що б я мав зробити?
Mal by si dlhšie spať.
= Ти мав би довше спати.
Mali by ste sa učiť.
= Ви б мали вчитися.
Mal by si sa sústrediť.
= Ти мав би зосередитися.

Модальне дієслово mať (у значенні "бути повинним")

Модальне дієслово mať (= мати зобов’язання) відмінюється в тому самому часі, що й дієслово з повним значенням mať.

Čo mám robiť?
= Що я маю робити?
Dnes máš upratovať ty.
= Сьогодні маєш прибирати ти.

Часто використовується в умовному способі:

Mal by si jesť veľa ovocia a zeleniny.
= Ти б мав їсти багато фруктів та овочів.
Mali by sme už ísť.
= Ми б мали вже йти.
Čo by som mal urobiť?
= Що б я мав зробити?
Mal by si dlhšie spať.
= Ти мав би довше спати.
Mali by ste sa učiť.
= Ви б мали вчитися.
Mal by si sa sústrediť.
= Ти мав би зосередитися.

Минулий час

Минулий час дієслів утворюємо від інфінітиву. Замінюємо закінчення -ť на -l.

písať → on písal
čítať → on čítal
brať → on bral
robiť → on robil
vidieť → on videl ?
rozumieť → on rozumel ?
niesť → on niesol ?
Однина Множина
ON muž písal ONI muži písali
ONA žena písala ONY ženy písali, deti písali
ONO dieťa písalo

У першій та другій особах додаємо до цієї форми ще форму дієслова бути (byť):

Однина Множина
JA (ja) som písal/písala MY (my) sme písali
TY (ty) si písal/písala VY (vy) ste písali
ON (muž) písal ONI (muži) písali
ONA (žena) písala ONY (ženy) písali, (deti) písali
ONO (dieťa) písalo

Для дієслова бути:

Однина Множина
JA (ja) som bol/bola MY (my) sme boli
TY (ty) si bol/bola VY (vy) ste boli
ON (muž) bol ONI (muži) boli
ONA (žena) bola ONY (ženy) boli, (deti) boli
ONO (dieťa) bolo

Заперечення:

Однина Множина
JA (ja) som nebol/nebola MY (my) sme neboli
TY (ty) si nebol/nebola VY (vy) ste neboli
ON (muž) nebol ONI (muži) neboli
ONA (žena) nebola ONY (ženy) neboli, (deti) neboli
ONO (dieťa) nebolo

Майбутній час

Для дієслова бути:

ja budem my budeme
ty budeš vy budete
on/ona/ono bude oni/ony budú

Заперечення: (nebyť)

ja nebudem my nebudeme
ty nebudeš vy nebudete
on/ona/ono nebude oni/ony nebudú

Майбутній час дієслів недоконаного виду

Майбутній час цих дієслів утворюється дуже просто:

майбтуній час дієслова бути (byť) + інфінітив nebyť + інфінітив
budem písať nebudem písať
budem robiť nebudem robiť
budem sa kúpať nebudem sa kúpať
budem jesť nebudem jesť

УВАГА! Дієслово ísť (ja idem, ty ideš…) є дієсловом недоконаного виду. Майбутній час дієслова ísť - ja pôjdem, ty pôjdeš, my pôjdeme тощо. Заперечння цього дієслова nejsť (ja nejdem, ty nejdeš…) - майбутній час: ja nepôjdem, ty nepôjdeš тощо.

Майбутній час дієслів недоконаного виду

Дієслова доконаного виду вже самі собою виражають майбутній час. Тому для них не існує форми теперішнього часу.

  • ja robím (дієслова недоконаного виду)
  • ja urobím (доконаний вид) - майбутній час (хоча не використовуємо budem, budeš...)
Дієслово недоконаного виду (інфінітив) Теперішній час Майбутній час
jesť ja jem ja budem jesť
piť ja pijem ja budem piť
čítať ja čítam ja budem čítať
platiť ja platím ja budem platiť
Дієслово доконаного виду (інфінітив) Теперішній час Майбутній час
dojesť - ja dojem
dopiť - ja dopijem
prečítať - ja prečítam
zaplatiť - ja zaplatím

Наказовий спосіб

Наказовий спосіб утворюємо від третьої особи множини.

Інфінітив Теперішній час тикання (ty) викання (vy) 1. особа мн. (my)
čítať oni/ony čítajú (ty) čítaj! (vy) čítajte! (my) čítajme!
hovoriť oni/ony hovoria (ty) hovor! (vy) hovorte! (my) hovorme!
hrať oni hrajú (ty) hraj! (vy) hrajte! (my) hrajme!
uspávať oni uspávajú uspávaj! uspávajte! uspávajme!
stavať oni stavajú stavaj! stavajte! stavajme!
skákať oni skáču skáč! skáčte! skáčme!
skladať oni skladajú skladaj! skladajte! skladajme!

Наказовa форма дієслова бути (byť):

ty buď!
= ти будь
my buďme!
= ми будьмо
vy buďte!
= ви будьте

наприклад:

Інфінітив тикання (ty) викання (vy) 1. особа мн. (my)
otvoriť ústa otvor ústa! otvorte ústa! otvorme ústa!
zhlboka dýchať zhlboka dýchaj! zhlboka dýchajte! zhlboka dýchajme!
piť čaj pi čaj! pite čaj! pime čaj!
jesť vitamíny jedz vitamíny! jedzte vitamíny! jedzme vitamíny!
užívať lieky užívaj lieky! užívajte lieky! užívajme lieky!
prísť na kontrolu príď na kontrolu! príďte na kontrolu! príďme na kontrolu!

Умовний спосіб

Ми використовуємо її для вираження умови, при виконанні якої виконується або виконуватиметься дія. Утворємо її дуже просто - до форми минулого часу дієслова додаємо частку by:

Теперішній час Минулий час Умовний спосіб
Píšem list.
(Я пишу лист.)
 Písal som list.
(Я писав лист.)
 Písal by som list.
(Я б писав лист.)
Mám čas.
(Я маю час.)
 Mal som čas.
(Я мав час.)
 Mal by som čas.
(Я мав би час.)

Найчастіше використовується в складному реченні зі сполучником підрядності keby (якби):

Písal by som list, keby som mal čas.
= Я б писав листа, якби мав час.
Keby som chcel, išiel by som do kina.
= Якби я хотів, я б пішов в кіно.

УВАГА

  • Písal by som list, keby by som mal čas.
  • Keby by som chcel, išiel by som do kina.

Після сполучника keby використовуємо тільки форму минолого часу.

Активний дієприкметник

  • Chlapec píše vetu.
  • (práve teraz) píšuci chlapec
    (прямо зараз) пишучий хлопчик

Активний дієприкметник утворюється від 3-ї особи множини - oni/ony píšu - шляхом додавання суфікса -ci/ca/ce - píšuci. Має форму прикметника, відмінюємо його за зразком cudzí..

Інфінітив Теперішній час Активний дієприкметник
čítať oni čítajú čítajúci žiak → žiak, ktorý práve číta
читаючий учень
tancovať oni tancujú tancujúce deti → deti, ktoré práve tancujú
танцюючі діти
robiť oni robia robiaci muž → muž, ktorý práve robí
працюючий чоловік
nevidieť oni nevidia nevidiaci človek → človek, ktorý nevidí, je slepý
незрача людина
Однина Множина
ON ten spievajúci muž ONI tí spievajúci muži
ONA tá spievajúca žena ONY tie spievajúce ženy, tie spievajúce deti
ONO to spievajúce dieťa

пасивний дієприкметник

  • Chlapec píše vetu.
  • (práve teraz) písaná veta
    (прямо зараз) написане речення

Ми утворюємо пасивний дієприкметник, видаляючи закінчення -ť з інфінітива písať і додаючи -ný (для деяких дієслів -ény, -tý) - písaný.

písať → písaný písaná veta
čítať → čítaný čítaná kniha
volať → volaný volané číslo
robiť → robený robená práca
kúpiť → kúpený kúpené mlieko
kresliť → kreslený kreslený obrázok
ukryť → ukrytý ukryté deti
umyť → umytý umyté jablko
zaľúbiť sa → zaľúbený zaľúbený Tomáš

Усі пасивні дієприкметники відмінюються як прикметники за зразком pekný.

Однина Множина
ON ten zaľúbený muž ONI tí zaľúbení muži
ONA tá čítaná kniha ONY tie čítané knihy, tie volané čísla
ONO to volané číslo

Tranzitívne a netranzitívne slovesá

Підметні дієслова, що виражають діяльність, поділяються на:

  1. Перехідні - це дієслова, які мають прямий додаток (об'єкт у знахідному відмінку без прийменника).
    • Žiak píše úlohu.
    • Eva číta knihu.
    • Nemám čas.
    • Vidím moju sestru.
    • Poznáš ju?
  2. Неперехідні - це дієслова, які не мають прямого доповнення (об’єкт у знахідному відмінку без прийменника), але мають додаток у знахідному відмінку з прийменником або додаток в інших відмінках.
    • Rozprávame sa o prázdninách.
    • Žiak sa pripravuje na vyučovanie.

Дієслова доконаного і недоконаного виду

Більшість словацьких дієслів можуть мати дві форми: доконаного виду (дія вже закінчена) і недоконаного виду (дія ще триває, не закінчена). Наприклад:

umyť sa (доконанe) umývať sa (недоконанe)
učesať sa (доконанe) česať sa (недоконанe)
obliecť sa (доконанe) obliekať sa (недоконанe)

Недоконанe - ми не знаємо, чи закінчилася дія, яку виражають такі дієслова, вже або все ще триває, або буде це повторюватися.

Jano čítal knihu. Ми не знаємо, чи він уже прочитав всю книгу, чи збирається її читати ще.
Jano jedol halušky. Ми не знаємо, чи він закінчив їсти, чи продовжуватиме їсти.
Jano písal list. Ми не знаємо, чи лист уже закінчено, чи Яно продовжить писати.

доконанe - дія, яку вони висловлюють, уже закінчена. Здебільшого ми створюємо їх за допомогою префіксів.

Jano prečítal knihu. Він прочитав всю книгу, історія закінчилася.
Jano dojedol halušky. Він закінчив їсти - більше не буде їсти, галушки вже всi з'їдені.
Jano napísal list. Написав — більше не писатиме, лист закінчено, готовий.
  • čítať → dočítať
  • jesť → dojesť
  • písať → dopísať, napísať
  • …

Приклади:

недоконанe доконанe
obliekať sa obliecť sa
vyzliekať sa vyzliecť sa
obúvať sa obuť sa
vyzúvať sa vyzuť sa
písať napísať
pýtať sa opýtať sa
jesť dojesť
raňajkovať doraňajkovať
učiť sa naučiť sa
robiť urobiť
hľadať nájsť
brať vziať
zarábať zarobiť
platiť zaplatiť
čítať prečítať
kupovať kúpiť
predávať predať
dávať dať
študovať vyštudovať
klásť položiť
vstávať vstať
upratovať upratať
uspávať uspať

Примітка. Вам не обов’язково вивчати форми всіх цих дієслів. Виберіть ті, які вам потрібні і з якими стикаєтеся найчастіше. Для інших дієслів ви легко знайдете доконаний/недоконаний вид у словнику.

Різниця між йти та ходити

  • ísť - один раз
  • chodiť - кілька разів, неодноразово, регулярно, часто
Kde je Jano? Išiel do školy. зараз, один раз
Na akú školu chodí Jano? Chodí na strednú školu. яку школу він відвідує, в якій школі навчається
  • Chodíte často na Slovensko? Nie, teraz ideme prvýkrát.
  • Ako často chodíš do zahraničia?
  • Chodíš stále na tú istú školu?
  • Kam ideš? Idem do kina. Chceš ísť so mnou?
  • Chodíte radi na koncerty?

Майбутній час цих двох дієслів утворюємо по-різному.

Ja idem zajtra do školy.
= Я йду завтра в школу.
Ja pôjdem zajtra do školy.
= Я піду завтра в школу.
Ja chodím na strednú školu.
= Я ходжу в середню школу.
Ja budem chodiť na strednú školu.
= Я буду ходити в середню школу.

Цікавинка:

Chceš ísť so mnou?
= Хоче піти зі мною?
Chceš so mnou chodiť?
= Ти хочеш зустрічатися зі мною?

Звертайте увагу на різницю між цими дієсловами.

Вгору