Дієслова

Дієслова виражають дію, діяльність або стан сосіб, тварин та речей.

Ділимо їх на:

За значенням:

1. повнозначні
   • активнi (виражає активність)
     • зворотні
       česať sa, umyť sa, učiť sa
     • незворотні
       čítať, písať, hovoriť, cestovať
   • статусні (виражає статус)
     • зворотні
       tešiť sa, báť sa, cítiť sa
     • незворотні
       rásť, ochorieť, kvitnúť
2. неповнозначні (допоміжні)
   chcieť, smieť, môcť, vedieť, mať (=mať povinnosť), byť (=existovať), začať, prestať, stať sa...

Далі ми поділяємо дієслова дії на:

1. предметні
   • перехідні
     čítať (knihu), variť (polievku), kúpiť (dom)
   • неперехідні
     rozprávať sa (s bratom), pripravovať sa (na vyučovanie)
2. безпредметні
   plakať, sedieť, cestovať

За видом на:

1. доконані (доконаний вид)
   napísať, prečítať, dojesť, dopiť
2. недоконані (недоконаний вид)
   písať, čítať, jesť, piť

За зворотністю на:

1. зворотні
   tešiť sa, báť sa, usmievať sa, ponáhľať sa
2. незворотні
   kresliť, rásť, myslieť, chodiť

Дієвідмінювання дієслів:

Дієслова мають різне закінчення в кожній особі як в однині, так і в множині. Існує кілька прикладів - групи дієслів з однаковими закінченнями мають одне прикладове дієслово, за яким ми відмінюємо інші дієслова з групи.

У словацькій мові розрізняємо три часи: теперішній (píše), минулий (písal) та майбутній (bude písať).

Корисні дієслова:

byť (бути)

Однина	Множина
ja som	my sme
ty si	vy ste
on/ona/ono je	oni/ony sú

bývať (жити, мешкати)

Однина	Множина
ja bývam	my bývame
ty bývaš	vy bývate
on/ona/ono býva	oni/ony bývajú

volať sa (звати)

Однина	Множина
ja sa volám	my sa voláme
ty sa voláš	vy sa voláte
on/ona/ono sa volá	oni/ony sa volajú

mať (мати)

Однина	Множина
ja mám	my máme
ty máš	vy máte
on/ona/ono má	oni/ony majú

hovoriť (говорити)

Однина	Множина
ja hovorím	my hovoríme
ty hovoríš	vy hovoríte
on/ona/ono hovorí	oni/ony hovoria

mať sa (почуватися)

Однина	Множина
ja sa mám	my sa máme
ty sa máš	vy sa máte
on/ona/ono sa má	oni/ony sa majú

Тикання і викання

В словацькій мові розрізняємо дві форми звертання:

• тикання - "ти"-форма, що використовується серед друзів, знайомих, дітей, у родині, серед учнів у школі тощо. (неформальне спілкування)
• викання - "ви"-форма, ввічлива форма, яка вживається у спілкуванні з незнайомими людьми, дорослими, вживається учнями при зверненні до вчителів, у кабінетах, у магазинах тощо. (офіційне спілкування)

тикання - „ty“

• Rozumieš/hovoríš po slovensky? (ty)
• Áno, rozumiem/hovorím po slovensky, ale ešte nie veľmi dobre. (ja)

викання - „vy“

• Rozumiete/hovoríte po slovensky? (vy)
• Áno, rozumiem/hovorím po slovensky, ale veľmi málo. (ja)
• Prajete si ešte niečo? (vy)
• Nie, ďakujem. (ja)

Модальні дієслова

Модальні дієслова виражають бажання, необхідність чи можливість виконати дію. Є одними з найчастіше вживаних дієслів.

chcieť (хотіти)

Однина	Множина
ja chcem	my chceme
ty chceš	vy chcete
on / ona / ono chce	oni / ony chcú

smieť (посміти)

Однина	Множина
ja smiem	my smieme
ty smieš	vy smiete
on / ona / ono smie	oni / ony smú

môcť (могти)

Однина	Множина
ja môžem	my môžeme
ty môžeš	vy môžete
on / ona / ono môže	oni / ony môžu

musieť (мусити)

Однина	Множина
ja musím	my musíme
ty musíš	vy musíte
on / ona / ono musí	oni / ony musia

mať (мати, мати обов’язок)

Однина	Множина
ja mám	my máme
ty máš	vy máte
on / ona / ono má	oni / ony majú

vedieť (знати)

Однина	Множина
ja viem	my vieme
ty vieš	vy viete
on / ona / ono vie	oni / ony vedia

Модальне дієслово smieť (сміти)

Дієслово сміти (smieť) часто використовується замість наказового способу ((ne)smieť + інфінітив повнозначного дієслова):

Модальне дієслово mať (у значенні "бути повинним")

Модальне дієслово mať (= мати зобов’язання) відмінюється в тому самому часі, що й дієслово з повним значенням mať .

Часто використовується в умовному способі:

Минулий час

Минулий час дієслів утворюємо від інфінітиву. Замінюємо закінчення -ť на -l.

písať	on písal
čítať	on čítal
brať	on bral
robiť	on robil
vidieť	on videl*
rozumieť	on rozumel*
niesť	on niesol ?

ON	muž písal	ONI	muži písali
ONA	žena písala	ONY	ženy písali deti písali
ONO	dieťa písalo

У першій та другій особах додаємо до цієї форми ще форму дієслова бути ( byť ):

JA	(ja) som písal/písala	MY	(my) sme písali
TY	(ty) si písal/písala	VY	(vy) ste písali
ON	(muž) písal	ONI	(muži) písali
ONA	(žena) písala	ONY	(ženy) písali
ONO	(dieťa) písalo		(deti) písali

Для дієслова бути:

JA	(ja) som bol/bola	MY	(my) sme boli
TY	(ty) si bol/bola	VY	(vy) ste boli
ON	(muž) bol	ONI	(muži) boli
ONA	(žena) bola	ONY	(ženy) boli
ONO	(dieťa) bolo		(deti) boli

Заперечення:

JA	(ja) som nebol/nebola	MY	(my) sme neboli
TY	(ty) si nebol/nebola	VY	(vy) ste neboli
ON	(muž) nebol	ONI	(muži) neboli
ONA	(žena) nebola	ONY	(ženy) neboli
ONO	(dieťa) nebolo		(deti) neboli

Майбутній час

Для дієслова бути:

ja budem	my budeme
ty budeš	vy budete
on/ona/ono bude	oni/ony budú

Заперечення: ( nebyť )

ja nebudem	my nebudeme
ty nebudeš	vy nebudete
on/ona/ono nebude	oni/ony nebudú

Майбутній час дієслів недоконаного виду

Майбутній час цих дієслів утворюється дуже просто:

майбтуній час дієслова бути ( byť ) + інфінітив	nebyť + інфінітив
budem písať	nebudem písať
budem robiť	nebudem robiť
budem sa kúpať	nebudem sa kúpať
budem jesť	nebudem jesť

УВАГА! Дієслово ísť (ja idem, ty ideš...) є дієсловом недоконаного виду. Майбутній час дієслова ísť - ja pôjdem, ty pôjdeš, my pôjdeme тощо. Заперечння цього дієслова nejsť (ja nejdem, ty nejdeš...) - майбутній час: ja nepôjdem, ty nepôjdeš тощо.

Майбутній час дієслів недоконаного виду

Дієслова доконаного виду вже самі собою виражають майбутній час. Тому для них не існує форми теперішнього часу.

• ja robím (дієслова недоконаного виду)
• ja urobím (доконаний вид) - майбутній час (хоча не використовуємо budem, budeš...)

Наказовий спосіб

Наказовий спосіб утворюємо від третьої особи множини.

Наказовий спосіб дієслова бути ( byť ):

наприклад:

Умовний спосіб

Ми використовуємо його для вираження умови, при виконанні якої виконується або виконуватиметься дія. Утворємо його дуже просто - до форми минулого часу дієслова додаємо частку by:

Теперішній час	Минулий час	Умовний спосіб
Píšem list. (Я пишу лист.)	Písal som list. (Я писав лист.)	Písal by som list. (Я б писав лист.)
Mám čas. (Я маю час.)	Mal som čas. (Я мав час.)	Mal by som čas. (Я мав би час.)

Найчастіше використовується в складному реченні зі сполучником підрядності keby (якби):

УВАГА

• Písal by som list, keby by som mal čas.
• Keby by som chcel, išiel by som do kina.

Після сполучника keby використовуємо тільки форму минолого часу.

Активний дієприкметник

• Chlapec píše vetu.
• (práve teraz) píšuci chlapec
  (прямо зараз) пишучий хлопчик

Активний дієприкметник утворюється від 3-ї особи множини - oni/ony píšu - шляхом додавання суфікса -ci/ca/ce - píšuci. Має форму прикметника, відмінюємо його за зразком cudzí..

Інфінітив	Теперішній час	Активний дієприкметник
čítať	oni čítajú	čítajúci žiak (= žiak, ktorý práve číta) читаючий учень
tancovať	oni tancujú	tancujúce deti (= deti, ktoré práve tancujú) танцюючі діти
robiť	oni robia	robiaci muž (= muž, ktorý práve robí) працюючий чоловік
nevidieť	oni nevidia	nevidiaci človek (= človek, ktorý nevidí, je slepý) незрача людина

ON	ten spievajúci muž	ONI	tí spievajúci muži
ONA	tá spievajúca žena	ONY	tie spievajúce ženy tie spievajúce deti
ONO	to spievajúce dieťa

пасивний дієприкметник

Усі пасивні дієприкметники відмінюються як прикметники за зразком pekný.

ON	ten zaľúbený muž	ONI	tí zaľúbení muži
ONA	tá čítaná kniha	ONY	tie čítané knihy tie volané čísla
ONO	to volané číslo

Tranzitívne a netranzitívne slovesá

Підметні дієслова, що виражають діяльність, поділяються на:

1. Перехідні - це дієслова, які мають прямий додаток (об'єкт у знахідному відмінку без прийменника).
   • Žiak píše úlohu.
   • Eva číta knihu.
   • Nemám čas.
   • Vidím moju sestru.
   • Poznáš ju?
2. Неперехідні - це дієслова, які не мають прямого доповнення (об’єкт у знахідному відмінку без прийменника), але мають додаток у знахідному відмінку з прийменником або додаток в інших відмінках.
   • Rozprávame sa o prázdninách.
   • Žiak sa pripravuje na vyučovanie.

Дієслова доконаного і недоконаного виду

Більшість словацьких дієслів можуть мати дві форми: доконаного виду (дія вже закінчена) і недоконаного виду (дія ще триває, не закінчена). Наприклад:

umyť sa (доконанe)	umývať sa (недоконанe)
učesať sa (доконанe)	česať sa (недоконанe)
obliecť sa (доконанe)	obliekať sa (недоконанe)

Недоконанe - ми не знаємо, чи закінчилася дія, яку виражають такі дієслова, вже або все ще триває, або буде це повторюватися.

Jano čítal knihu.	Ми не знаємо, чи він уже прочитав всю книгу, чи збирається її читати ще.
Jano jedol halušky.	Ми не знаємо, чи він закінчив їсти, чи продовжуватиме їсти.
Jano písal list.	Ми не знаємо, чи лист уже закінчено, чи Яно продовжить писати.

доконанe - дія, яку вони висловлюють, уже закінчена. Здебільшого ми створюємо їх за допомогою префіксів.

Jano prečítal knihu.	Він прочитав всю книгу, історія закінчилася.
Jano dojedol halušky.	Він закінчив їсти - більше не буде їсти, галушки вже всi з'їдені.
Jano napísal list.	Написав — більше не писатиме, лист закінчено, готовий.

• čítať - dočítať
• jesť - dojesť
• písať - dopísať, napísať
• ...

Приклади:

недоконанe	доконанe
obliekať sa	obliecť sa
vyzliekať sa	vyzliecť sa
obúvať sa	obuť sa
vyzúvať sa	vyzuť sa
písať	napísať
pýtať sa	opýtať sa
jesť	dojesť
raňajkovať	doraňajkovať
učiť sa	naučiť sa
robiť	urobiť
hľadať	nájsť
brať	vziať
zarábať	zarobiť
platiť	zaplatiť
čítať	prečítať
kupovať	kúpiť
predávať	predať
dávať	dať
študovať	vyštudovať
klásť	položiť
vstávať	vstať
upratovať	upratať
uspávať	uspať

Примітка. Вам не обов’язково вивчати форми всіх цих дієслів. Виберіть ті, які вам потрібні і з якими стикаєтеся найчастіше. Для інших дієслів ви легко знайдете доконаний/недоконаний вид у словнику.

Різниця між йти та ходити

• ísť - один раз
• chodiť - кілька разів, неодноразово, регулярно, часто

Kde je Jano? Išiel do školy.	зараз, один раз
Na akú školu chodí Jano? Chodí na strednú školu.	яку школу він відвідує, в якій школі навчається

• Chodíte často na Slovensko? Nie, teraz ideme prvýkrát.
• Ako často chodíš do zahraničia?
• Chodíš stále na tú istú školu?
• Kam ideš? Idem do kina. Chceš ísť so mnou?
• Chodíte radi na koncerty?

Майбутній час цих двох дієслів утворюємо по-різному.

Цікавинка:

Звертайте увагу на різницю між цими дієсловами.